В останню путь — із вдячністю та болем
27 лютого 2026 року Городищенська громада з глибоким сумом і невимовним болем у серці провела в останню земну дорогу військовослужбовця — солдата, хіміка-дозиметриста відділення радіаційного, хімічного та біологічного захисту Гуску Вадима Руслановича.
Траурна процесія розпочалася від в’їзду в село Угринів. Звідти пішохідна хода вирушила до фігури Божої Матері. Далі кортеж із тілом Захисника попрямував до храму святої великомучениці Варвари, де священнослужителі звершили чин похорону та заупокійну панахиду.
Під час богослужіння рідні, побратими, друзі, жителі громади та всі небайдужі піднесли щирі молитви за упокій душі нашого Захисника. Спільна молитва стала символом єдності у скорботі, вдячності та глибокої пошани до Воїна.
Сотні людей вийшли провести Вадима в останню земну дорогу — ставали на коліна, зі сльозами на очах, із квітами та державними прапорами в руках. Уздовж шляху траурної процесії панувала глибока тиша, сповнена болю та невимовної втрати.
Віддати останню шану військовослужбовцю приїхали побратими та капелан військової частини, в якій проходив службу Вадим.
Добрий,щирий, вічно молодий — таким назавжди залишиться Вадим у пам’яті рідних, побратимів і всіх, хто його знав.
Світла пам’ять і вічна шана Захиснику України. Нехай Господь дарує спокій його душі, а рідним і близьким — сили та мужність пережити цю непоправну втрату.
Вічна шана і низький уклін Захиснику.
Слава Україні! Героям слава!
Автор - Савельєва Уляна
Читайте головні новини Городищенської громади також на нашій сторінці у Facebook Городищенська громада
