Тиша, що говорить голосніше за слова. Прощання, сповнене честі
5 лютого 2026 року Городищенська громада з глибоким сумом і невимовним болем у серці провела в останню земну дорогу солдата Радченка Віктора Дмитровича, навідника мінометного відділення взводу снайперів.
Траурна процесія розпочалася від фігури Божої Матері в селі Губин-Перший. Звідти жалобний кортеж із тілом Героя вирушив до рідного подвір’я, де була звершена заупокійна літія. Після цього траурна процесія попрямувала до храму святого Іоана Богослова, де священнослужителі звершили заупокійну панахиду.
Під час богослужіння рідні, побратими, друзі, жителі громади та всі небайдужі піднесли щирі молитви за упокій душі нашого Захисника. Спільна молитва стала символом єдності в скорботі, вдячності та глибокої пошани до Воїна, який віддав найдорожче — власне життя — за мирне небо над Україною.
Сотні людей вийшли провести Віктора в останню земну дорогу — ставали на коліна, зі сльозами на очах, із квітами та державними прапорами в руках. Уздовж шляху траурної процесії панувала глибока тиша. Люди схиляли голови, вшановуючи світлу пам’ять військовослужбовця, який мужньо боронив рідну землю, свободу та незалежність нашої держави.
Віддати останню шану полеглому Герою приїхали побратими та капелан військової частини, в якій проходив службу Віктор.
Добрий, щирий, відданий син України — таким назавжди залишиться Віктор у пам’яті рідних, побратимів і всіх, хто його знав.
Світла пам’ять і вічна шана Захиснику України Радченку Вікторові Дмитровичу. Нехай Господь дарує спокій його душі, а рідним і близьким — сили та мужність пережити цю непоправну втрату.
Вічна шана й низький уклін. Слава Україні! Героям слава!
Автор - Уляна САВЕЛЬЄВА
Читайте головні новини Городищенської громади також на нашій сторінці у Facebook Городищенська громада
