Шахрайство поруч: як не втратити гроші, дані та довіру
Шахраї постійно змінюють схеми обману, використовуючи довіру людей, їхню неуважність та емоції. Особливо активізувалися аферисти в онлайн-просторі та під час війни. Розглянемо найпоширеніші види шахрайства.
Фінансовий номер телефону — ключ до ваших коштів
Номер телефону, прив’язаний до банківського рахунку, називається фінансовим номером. Саме на нього надходять коди підтвердження операцій, паролі, повідомлення про стан рахунку. Якщо цей номер потрапить до рук шахраїв, ви можете втратити контроль над власними фінансами.
Чим це загрожує?
Зловмисники можуть:
- викрасти гроші з рахунків;
- оформити на вас онлайн-кредити;
- розраховуватися вашими коштами за покупки.
Як діють аферисти?
Шахраї телефонують, представляючись працівниками мобільного оператора, та під різними приводами намагаються дізнатися SMS-код. Отримавши його, вони можуть перевипустити вашу SIM-картку та заволодіти номером.
Як захиститися:
- прив’яжіть номер до паспорта або перейдіть на контракт;
- вимкніть послугу віддаленої заміни SIM-картки;
- використовуйте окремий номер для банківських операцій;
- не вказуйте фінансовий номер у соцмережах та анкетах;
- встановіть PIN-код на SIM-картку та пароль на телефон;
- нікому не повідомляйте SMS-коди, паролі, PUK-код і дані SIM-картки.
Фальшиві телеграм-боти
Шахраї створюють підроблені телеграм-боти, що виглядають як офіційні сервіси банків чи установ.
Ознаки обману:
- схожі, але трохи змінені назви;
- копії логотипів і стилю;
- фейкові «значки верифікації»;
- пропозиції грошової допомоги, компенсацій чи виграшів.
Після переходу в такий бот людей просять ввести дані картки, коди чи паролі — і гроші зникають.
Як уникнути ризику:
- користуйтеся лише офіційними сайтами та застосунками;
- шукайте посилання на чат-боти тільки на офіційних ресурсах;
- не оформлюйте грошову допомогу через випадкові боти.
Фейкові збори та псевдоволонтери
Із початком війни зросла кількість шахраїв, які прикриваються темою допомоги ЗСУ.
Як вони діють:
- крадуть фото й тексти справжніх волонтерів;
- створюють фейкові сторінки;
- публікують емоційні дописи без конкретики;
- використовують фото поранених людей, не пов’язаних із війною.
Ознаки фейкового збору:
- немає чіткої інформації, на що саме збирають кошти;
- відсутні звіти та підтвердження;
- сторінка виглядає новою або безособовою;
- багато емоцій і мінімум фактів.
Як перевірити:
- попросіть звіти про попередні збори;
- перевірте фото через пошук зображень у Google;
- з’ясуйте, чи співпрацюють волонтери з відомими організаціями;
- перевірте справжність посвідчень.
Головне правило безпеки
Не довіряйте на слово, не передавайте коди й паролі, перевіряйте інформацію та користуйтеся лише офіційними джерелами.
Якщо ви стали жертвою шахрайства, подайте електронне звернення до кіберполіції за посиланням: https://ticket.cyberpolice.gov.ua.
Більше про те, як уберегтися від шахрайства, читайте на сайті: https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/.
Будьте уважні та бережіть свої дані й кошти!
