“Знай про ризик. Правда про куріння, яку варто знати”.
Перші згадки про тютюнопаління з’явилися у XVII столітті. У 1627 році посол описував нову моду в Нідерландах — «курити й вдихати дим рослини, яку звуть нікотіана».
Колись тютюн вважали лікувальним засобом, а лікарі радили його «від усіх хвороб». Та з розвитком науки у ХХ столітті стало очевидно: куріння шкодить здоров’ю.
Спершу куріння асоціювалося з чоловіками, але з 1960-х років тютюнові компанії активно залучали жінок, пов’язуючи сигарети зі «стилем» і «незалежністю». Це спричинило зростання кількості хвороб, зокрема раку легенів і серцево-судинних недуг. У 2000-х роках з’явилися електронні сигарети, які рекламували як «менш шкідливу альтернативу». Згодом виникли системи нагрівання тютюну, що не спалюють його, а лише випаровують нікотин. Проте одне лишається незмінним — безпечного куріння не існує.
Основні види куріння:
Сигарети — найпоширеніший спосіб, пов’язаний зі згорянням тютюну.
Електронні сигарети (вейпи) — випаровують рідину з нікотином і ароматизаторами.
Кальяни — суміш тютюну, меласи та ароматів, що також виділяє токсичні речовини.
Що міститься у тютюновому димі?
У димі понад 7 000 хімічних сполук, із яких 250 токсичні, а 69 канцерогенні.
Найнебезпечніші:
Нікотин — викликає залежність.
Смоли — осідають у легенях.
Карбон монооксид — зменшує кисень у крові.
Формальдегід — подразнює очі й дихальні шляхи.
Важкі метали — свинець, кадмій тощо.
Тютюновий дим шкодить і тим, хто не курить — через пасивне вдихання або контакт із поверхнями, на яких осідають шкідливі речовини.
Вплив на організм:
Куріння знижує концентрацію, викликає втому, дратівливість і залежність. У молоді нікотин шкодить мозку — погіршує пам’ять, увагу й контроль над імпульсами.
Також воно збільшує ризик серцевих хвороб, ураження легень, задишки та хронічного кашлю.
Висновок:
Відмова від куріння покращує роботу серця, легень і мозку, а життя може стати довшим на 10 і більше років.
Читайте головні новини Городищенської громади також на нашій сторінці у Facebook Городищенська громада
